Обережно, дезінформація!

Останнім часом в інтернеті помітні тенденції до збільшення дезінформуючої інформації про вільне програмне забезпечення. Це як окремо публіковані статті, так і цілі проекти-сайти.

Якщо охарактеризувати їх у цілому, то найчастіше вони носять більш загальний, теоретичний характер, найчастіше споконвічно й свідомо суб'єктивні.

Окремо публіковані статті

Одиничні публікації авторів, що несуть у собі дезінформацію, займають відносно невелику частину у відсотковому відношенні. Як правило їх поява пов'язана з непоінформованістю/дурістю автора, що не зумів розібратися в описуваному питанні.

Якщо автор систематично публікує матеріали подібного характеру, то або він:

  • не читає критику;

  • ідіот-графоман;

  • свідомо дезінформує.

В основному одиничні/групові записи публікуються на сайтах лише побічно пов'язаних з Opensource, з малим ступенем досвідченості користувачів/відвідувачів.

Деякі шановні проекти так само публікують матеріали подібного роду. Однак у більшій мірі із за технічної непоінформованості й лояльності модераторів/адміністрації.

Дезінформуючі проекти-сайти

До таких проектів я схильний відносити ті, які більшою мірою містять дезінформацію. Феномен живучості подібних, здавалося б порожніх і непотрібних ресурсів, заслуговує щоб їх розглянули ближче.

У найкращому разі такі проекти містять явну неправду, у гіршому напівправду. У першому випадку навіть звичайний користувач досить швидко може виявити невідповідності, у другому тільки досвідчений, знаючий в описуваній темі/ситуації.

Більша частина таких проектів комерціалізовані, інша, менша частина, фінансується/підтримується зацікавленою в розвитку проекту стороною. Якщо в першому випадку мотив зрозумілий: одержання прибутку, то в другому не так однозначний: особисте самоствердження, плани комерціалізувати проект, вбивство часу від нема чого робити й т.п.

Провокаційні матеріали, що несуть у собі лжефакти, упереджений і необ'єктивний опис, флейм, холівар завжди будуть викликати неоднозначну реакцію — підвищений інтерес, бажання спростувати неправду, дати оцінку матеріалу, відновити справедливість. Саме ця ідейна підкладка взята за основу таких проектів/публікацій на чому й ґрунтуються відвідуваність і популярність.

Як пишуться подібні статті? У більшості випадків це свідоме викривлення фактів, підтасування й перекручене відображення дійсності.

Тролями найчастіше використовуються «брудні» прийоми, для посилення ефектності матеріалу. Ось невеликий перелік:

  • утрирування фактів — виготовлення з мух слонів. Частіше для досягнення максимального негативного ефекту;
  • випинання тільки гострих кутів — загострення уваги тільки на потрібних авторові фактах;
  • підстроювання ситуацій для підкріплення своїх слів — створення ситуацій або виконання дій які викликають ті або інші негативні наслідки. Наприклад використання програмного забезпечення з непідтримуваним обладнанням;
  • паралелі — проводяться порівняння/ототожнення із загальновідомими негативними ситуаціями й продуктами;
  • продукт, що обіляється, спочатку називається/описується негативно, але потім підноситься в позитивному світі, найчастіше з окремим абзацом, що спростовують написане раніше;
  • перед очорненням продукту, автор спочатку вказує, що він його «прихильник», потім поливає брудом;
  • посилання на нібито «достовірні» свої або знайомих випадки, із вказівкою «точних» даних. До такого «випадку» звичайно додається абзац із запевненнями, що це не казка, а 100% реальність. Якщо описаний «випадок» типовий/розповсюджений, то він може бути протипоставлений решті іншим. Таким чином, автор намагається передбачити бажання читача обвинуватити його в неправді/неправдоподібності;
  • переакцентування уваги — різка зміна теми або точки огляду обговорюваної ситуації/проблеми. Наприклад: перехід на особистості. Подібна дія повинна ввести читача/слухача в ступор і використовується для закріплення первісної думки про прочитане/почуте раніше. Тобто не дати часу проаналізувати;
  • перехід на особистісні думки, смаки, звички — найбільш ефективний спосіб перевести обговорення в розряд суб'єктивних відображень дійсності, у такий спосіб піти від реального стану речей;
  • применшення фактів — значима подія підноситься як щось ординарне, що відбулося по випадковості/непорозумінню, завдяки будь-яким/-чиїм негативним намірам/бажанням і т.д.;
  • заклик до розуму — заклик найчастіше з використанням відомих висловлень/виражень, з явним ухилом розмірковувати не в цілому про написане, а саме про ідею/змісті висловленім в тексті;
  • зазначення наприкінці тексту, що автор не має особливого відношення до продукту, що вихваляється, а сам використовує продукт, що виставляється в негативному світі. Можливо так само зазначення що він таємно/явно заздрить кращому опонентові. Подібні ствердження повинні служити маркером неупередженості автора, доводити правдивість слів і обіляти.

Специфіка життєдіяльності таких проектів заслуговує на окрему увагу. От кілька загальних рис властивих їм:

  • На таких проектах звичайно можна залишати коментарі від аноніма ( без реєстрації). Що зводить можливість якого-небудь конструктивного діалогу на нуль.

  • У правилах проекту немає обмежень на флейм і холівар.

  • Теми ніколи не закриваються (заборона коментарів). У такий спосіб можуть мусолиться теми-трупи 5-и літньої давнини.

  • Відсутня або працює однобічному порядку модерація, тобто відстоюється позиція відображена в публікації й проекту в цілому.

  • Зловживання адміністрації для підтримки заданої лінії проекту: накрутка голосувань; створення безлічі клонів і публікація від їхнього імені коментарів/повідомлень; видалення невгодних матеріалів; і т.д. і т.п.

  • Усі публікації, повідомлення не несуть інформаційного й корисного навантаження.

  • При описі чого-небудь (проблема, питання, огляд і т.д.) не ставиться мета прийти до правильного вирішення, відобразити/знайти дійсну суть, а лише обговорення як таке.

Що зрештою зводиться до того що там вам дадуть сказати, але відразу поллють із цебра словесними помиями, які нічим не аргументовані, крім як стельовими фактами й особистими зіпсованими смаками.

Методи боротьби

Якщо мова йде про окремо публіковані статті, то тут все досить просто. Якщо автор не систематичний дезінформатор, то найчастише достатньо опублікувати аргументовану й не упереджену критику, щоб донести до його свідомості всі помилки допущені їм.

При написанні критики пам'ятайте, що в кожного свій смак. Не переходьте на особистості, суб'єктивні/абстрактні міркування. Уникайте безглуздих порівнянь/паралелей. По можливості оперуйте фактами.

Із систематичними дезінформаторами чи навряд варто зв'язуватися взагалі, як і із проектами-сайтами, що дезінформують. Тому що автори, що опублікували вже безліч повідомлень встигнули достатньо начитатися критики й «зачерствіти» так, що пройняти їх ще одним викривальним повідомленням чи навряд можливо.

Відносно дезінформуючих проектів-сайтів. На жаль багато не розуміють що нашкодити сайту можна тільки не відвідуючи його. Більшість відвідувачів виявивши дійсне підґрунтя проекту захоче йому яким-небудь способом нашкодити. Наприклад улаштувати DDOS, заспамить проект і т.п. Однак подібні дії навпаки підігрівають інтерес адміністрації. Ніщо так не мотивує як боротьба. Просто не відвідуйте такі сайти, у жодному разі не публікуйте посилання на подібні проекти, а так само матеріали з них е б то ні було.

Висновок

Наостанок спочатку хотів скласти список сайтів не рекомендованих для відвідування, однак потім згадав вираз: «Негативна реклама - це теж реклама». Тому закінчу побажанням залізних нервів і здорової психіки.

Хронология версий
Версия 1.1 25 лютого 2011 року Raven
Додані приклади "брудних" прийомів тролів.
Версия 1.0 5 лютого 2010 року Raven
Початковий варіант статті.

 

0
Ваш голос: Немає